18 лютого на 76-му році життя, 55–му році перших обітів та 50-му році довічних обітів упокоївся в Бозі брат Іван (Рене-Ремі-Алоус-Йоанес-Марія) де Роек, із згромадження Братів Милосердя.
Брат Іван народився 4.12.1939 року в м. Темс (Бельгія) в побожній родині. Після нього в цій родині народилося ще шість дітей. Цікавим є той факт, що з цієї родини, починаючи від діда і бабці брата Івана по татовій і маминій лінії вийшло 23 богопосвячені особи: монахи, монахині, священики.
Наслідуючи приклад своїх родичів, 1 лютого 1959 року брат Іван вступає до Згромадження Братів Милосердя.
Під час юніорату в 1962 р. отримує диплом вчителя. Працює вчителем і вихователем в Домі св. Йосифа. З 1966 р. займає посаду адміністративного директора в психіатричному центрі, де проживало 750 хворих. В серпні, цього ж року, їде до м. Бернем. Працює адміністративним директором в психіатричному центрі та має під своєю опікою 1100 осіб. Далі був адміністратором у Домі св. Григорія, який налічував 250 людей з фізичною інвалідністю.
З 24 квітня 1968 р. в м. Генті є приватним секретарем провінційного настоятеля.
В 1975 р. в Домі св. Ломберта займає посаду адміністратора для людей з важкими психічними вадами, де проживало 300 осіб.
З 23.08.1979 р. повертається до Бельгії та працює в м. Генті в психіатричній лікарні економом.
Відтак Господь кличе брата Івана в Україну. Він радо погоджується, але перед приїздом він детально ознайомлюється з східним обрядом, історією України, пробує вивчати українську мову. 22 березня 2007 р. його зустрічає українська земля. Від цього дня, брат Іван стає її сином, а Україна приймає його. Оселяється брат Іван в с. Рай, Бережанського району, Тернопільської області. Тут, згромадження Братів Милосердя в 2002 р. розпочало опіку над неповносправними людьми. Після свого приїзду брат Іван активно взявся до праці для розбудови згромадження і для добра неповносправних, а тим самим і для греко-католицької Церкви. В квітні 2007 р. владика Василь Семенюк дає благословення для створення монастиря Миколая Чарнецького. Брат змінює свій обряд на східний, таким чином стаючи першим і єдиним братом Милосердя в східному обряді. З перших днів свого побуту повністю віддався праці, особливо дбав за духовне життя, добро мешканців та працівників благодійного фонду.
11 лютого 2015 р. стан здоров’я брата Івана різко погіршився. Будучи важко хворим, брат і надалі не втрачав свого оптимізму, радів кожному відвідувачу і попрощавшись з усіма, 18 лютого 2015 р. Б. брат Іван Де Роек відійшов до Господа по вічну нагороду.
Для нас залишається як приклад для наслідування його молитовного життя, вміння бачити і реагувати на потреби людей, чуйності, відданості, доброзичливості, скромності і простоти та любові до України і її народу.
Просимо про молитву за упокій душі брата Івана. Архиєпископ Василій Семенюк, працівники курії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, духовенство та вірні висловлюють щирі співчуття родині померлого.
Вічная пам’ять!
