20-річний ювілей парафіяльного хору «Глорія» храму св. Апостола Петра УГКЦ, що в Тернополі, випав на велике християнське свято – Зіслання Святого Духа. На зорі свого створення хор налічував менше 10 осіб, сьогодні ж прославляють Бога церковним співом понад 40 учасників аматорського колективу. Для віруючих звучання церковного співу стає провідником Божої благодаті, являючи собою чудесну симфонію небесного і земного.
Організувала хор у далекому 1995-му році Ольга Мироняк, яка була і першим регентом «Глорії». Впродовж 17-ти років хором керував професійний диригент, заслужений працівник культури України, доцент Тернопільського національного педагогічного університету Володимир Семчишин. Його наполеглива та копітка праця перетворила колись пересічних людей різних професій на єдину згуртовану команду, в репертуарі якої зараз налічується понад 200 церковних пісень. Це людина, яка по крупицях зібрала колектив. І зараз це прекрасний, професійний, добре знаний хор, який несе людям духовно-музичну культуру. З вересня минулого року регентом хору є учениця Володимира Франковича – Оксана Іванова, яка є викладачем Тернопільської музичної школи №2.
Спів «Глорії» осяяний радістю церковного єднання, прагненням до духовного очищення. За роки своєї діяльності хор встиг записати вже три ком пакт-диски, куди увійшли колядки, щедрівки, страсні та воскресні пісні, а також пісні до святих. Завдяки допомозі доброчинців з Монастиря Різдва Пресвятої Богородиці ЧБМ Францисканів видали також чотири збірки церковних пісень. Останні 5 років колектив об’їздив багато українських міст, запрошували хор і закордон. А ще «Глорія» – активний учасник міжнародних духовних фестивалів. Крім того, колектив співав Божественну Літургію у храмах Тернопілля, сусідньої Львівщини і, навіть, у столиці.
Щонеділі та у свята о 10 годині ранку піснеспів хору ось уже 20 років залишає глибокій слід у душах віруючих, допомагаючи їм знову і знову переживати літургійне відчуття, створюючи внутрішню гармонію і прагнення до духовного вдосконалення. Звучання голосів півчих церковного хору храму св. Апостола Петра – неначе тиха свічка молитви, яка палає рівним спокійним полум’ям і висловлює віру та любов до Бога.
повідомляє сайт отців-францискан
