Дорогі у Христі брати і сестри!
Кожен із нас є свідком лихоліття, яке переживає наша держава у протистоянні з іноземною агресією, що загрожує її цілісності та незалежності. Під впливом цих подій майбутнє нашого народу перебуває у мороці непевності. Найболючішим є те, що у цьому протистоянні Україна втрачає своїх найкращих синів, які ціною власного життя оберігають мирний сон українських дітей та кожного з нас. За наш щоденний спокій платиться висока ціна – ціна крові. На жаль, попри сльози матерів, що оплакують втрату своїх синів – миру не настає. Кожен українець і надалі засинає та пробуджується з тривожною думкою, чи завтра не побачить ворога біля власних дверей. Цими днями з лінії зіткнення приходять звісти про складність ситуації та загострення агресії.
У нелегких обставинах для України, багато наших вірних проявили дива жертовності та солідарності з тими, хто боронить наш край. Наша Церква намагалася допомагати нашим воїнам чим лише могла. Наша присутність була не лише у матеріальній підтримці та допомозі військовим, але й у душпастирській опіці Словом Божим, що звершували наші капелани на передніх рубежах оборони. Незважаючи на усе вже зроблене, за що усім вам щиро вдячний, вірю, що ми ще не вичерпали усіх доступних нам засобів.
17 – 19 липня відбуватиметься щорічна Всеукраїнська проща до Марійського духовного центру «Зарваниця». Цього року вона приурочена світлій постаті митрополита Андрея Шептицького, 150-ту річницю народження якого згадуємо у цей неспокійний рік. Інша дата, яку вшануємо під час прощі, це тисячолітній ювілей відходу до вічності Святого Рівноапостольного князя Володимира – Хрестителя України, а отже батька і нашого хрещення. Та найголовнішою посвятою прощі є мир – котрого прагнемо усім загалом, цілим нашим народом для нашої багатостраждальної неньки-України. Саме про дар миру для кожної української родини, для кожної зраненої та страждаючої душі будемо молити Всевишнього під час цієї прощі через чудотворне заступництво Зарваницької Матінки Божої. Благаймо Пресвяту Богородицю, котра зцілила рани ченця, що втікав від ординських загарбників, зцілити так само сьогодні незлічені рани українського народу.
У цьому пастирському посланні звертаюся сьогодні до кожного небайдужого українця та українки з проханням – принести жертву, аби через неї прихилити Благословення Боже для нашого многострадального українського народу. Прошу кожного в цьому році пожертвувати свою пішу прощу до Зарваниці за настання миру в Україні. Нехай нас не лякають невигоди, що можуть спіткати під час цієї прощі. Пам’ятаймо, що багато українських воїнів, які боронять наш спокій часто не мають найелементарніших вигод. Дуже часто знаходяться у чистому полі під відкритим небом, у негоді, у сирості та на морозі. Попри усе це розуміють, що мусять там бути. Жертвуймо наші невигоди, злучаючись з ними у духовний спосіб.
У ці дні на кожній парафії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії розпочинається молитовна ініціатива «Молимось за тебе повсякчасно». Під час цієї ініціативи кожна родина може зробити обітницю щоденної молитви за одного українського солдата, який отримає листівку від цієї родини, та буде знати, що хтось за нього постійно молиться. Ця ініціатива має на меті підкріпити духовно наших захисників. Вірю, що вона буде великою втіхою для багатьох військових. Важливо є знати що ти не один, що за тебе моляться, що з тобою Бог.
До цієї обітниці прошу долучити також жертву нашої пішої прощі. Жертвуймо нашу прощу за наших воїнів, що стоять на сторожі миру. Хто зможе принести таку жертву нехай вкаже у своїй листівці: «Дорогий воїне! Ми щоденно молимося і жертвуємо нашу пішу прощу до Зарваниці за тебе».
Хай Милосердний Господь прийме нашу жертву, та дарує Україні мир!
Благословення Господнє на вас!
+ВАСИЛІЙ (Семенюк)
архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський
Дано в Тернополі при Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці 30 червня 2014 року Божого
