«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож, я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 19-20).
Дорогі у Христі брати і сестри! Уся Католицька Церква цими днями відзначає свято Пресвятої Трійці. У всіх частинах світу, у містах та селах, усюди, де живуть християни, де є церква або каплиця, там відправляються Богослужіння, віддається честь Богу в Трійці єдиному.
Коли Герон, цар Сіцилійський, запитав філософа Сімонізоса: «Що є Бог?», – той просив три дні на роздуми. Коли вони минули, попросив почекати ще десять, а потім тридцять. За цей час філософ зрозумів, що чим більше думає, чим глибше застановляється, тим важче йому знайти відповідь.
Подібна історія трапилася з пророком Ездрою. Він теж розважав над таємницею Бога, прагнув зрозуміти Його своїм розумом, об’явився йому ангел і сказав: «Ездро, ти хочеш дослідити дороги Всевишнього? Іди спершу і зваж вогонь, або зміряй вітер, або поверни вчорашній день, який минув». Здивований Ездра запитав: «Хто ж з людей докаже, що ти мені показуєш». На те ангел йому відповів: «Дивися, Ездро, тих речей, що є сотворені, як і ти, зрозуміти не можеш, а як же зрозумієш, що Бог найвищий?»
Недавно у Парижі засновано високу нагороду за науку про Пресвяту Трійцю. Багато священиків і світських людей намагалися її здобути. Але чим усе закінчилося? Коли зібралася комісія учених, аби вислухати промовців і визначити, кому з них має бути присуджена нагорода, був між ними і священик, який, вийшовши на амвон, вказав на чоло, уста, а потім на образ Ісуса, і не промовивши жодного слова, вийшов. Коли його запитали, що така дивна німа наука мала означати, він пояснив: «Дарма людина робить зусилля, бо Пресвяту Трійцю ані розумом не може збагнути, ані устами висловити, тільки сам Христос міг про це навчати. Члени журі були вражені і присудили нагороду йому.
І дійсно, нехай напружуються людські голови, однак ніколи таємниці Пресвятої Трійці не зрозуміють. Пресвята Трійця, якщо вживати порівняння, є ніби сонцем, від якого ми походимо, наче безконечне море, з якого усі сотворіння випливають. Як сонце у промені, море у струмку, гора у пилинці можуть поміститися? Так само, як таємниця Пресвятої Трійці не може бути осмислена нашим розумом. Нам належить не досліджувати цю таємницю, а радше упасти перед Всевишнім і мовити: «Великий Боже, вірю, хоч Тебе не розумію».
Такої покірної віри вимагав від нас Христос, який колись сказав невіруючому Томі: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не убачивши, увірували!» (Ів. 20, 29). Цю віру Спаситель наказував ширити своїм учням: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангеліє всякому творінню. Хто увірує й охреститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений» (Мк. 16, 15-16).
Прислуховуючись до цього Господнього наказу, поясню вам сьогодні те, що Христос об’явив про Пресвяту Трійцю. І хоч ми тієї таємниці не розуміємо, наша віра в неї не має бути сліпою.
До приходу Христа не було правдивої релігії на землі. Люди різних станів віддавали честь божкам. Одні почитали сонце, місяць, зорі, інші – тварин, ще інші робили божків з каміння та золота і поклонялися їм. Христос приніс із неба правдиву і святу науку, навчив нас, що Бог є один, що Він є духом, якого очима не можна побачити. Христос об’явив нам, що є три особи Божі: Отець, Син і Дух Святий. Однак не має трьох Богів, тільки один Бог у трьох особах. Господь дав нам зрозуміти, що ці три особи є рівними щодо істоти і природи, а відрізняються лише походженням. Тобто Бог Отець є сам із себе, Син – зроджений від Отця перед віками, а Дух Святий від Отця і Сина походить. Бог Отець нас сотворив, Бог Син нас відкупив, а Бог Дух Святий нас освятив.
Цю науку Бог Отець підтвердив з неба чудесним способом, коли святий Іван Хреститель хрестив Спасителя в Йордані, Ісус був другою особою Трійці, третьою був Дух Святий, який ширяв у повітрі у вигляді голуба, а перша особа – Отець промовляв з неба: «Це Син Мій любий, що його я вподобав» (Мт. 3,17).
Цю науку про Пресвяту Трійцю апостоли за дорученням Христа рознесли по всьому світі. Вони знищили поганських божків і прищепили у серця людей честь одного Бога у трьох особах. Науку апостолів зберегла Церква у чистоті та повноті аж до сьогодні. І завдяки цьому ми пізнали правдивого Бога. Коли б не апостоли, їхні наступники, були б ми сьогодні у темряві поганства, не зазнали б Божої доброти та любові.
Таку віру – міцну, непохитну мали святі мученики, бо хоч їх катували, палили, кидали до диких звірів, усі ті муки були неспроможні нічого вдіяти проти їхньої віри в науку Ісу-са Христа. Свята християнська віро, яким великим скарбом ти є на землі! Тому звертаймося до милосердного Творця, щоб дав нам сили правдиво вірити, і жити по-християнськи, щоби Богові служили, Його величали і через віру були спасенні. Амінь.
