З нагоди 20-ої річниці створення Тернопільської єпархії та інтронізації владики Михаїла Сабриги вийшла у світ збірка проповідей «Зерна віри». Видання презентували 22 грудня на храмовий празник Архикатедрального собору після Святої Літургії. Воно дасть змогу читачам заглибитися в сутність богословських роздумів та повчань світлої пам’яті владики Михаїла Сабриги, котрі допоможуть знайти відповіді на чимало морально-духовних проблем, спонукатимуть удосконалюватися на дорозі християнського буття, жити у вірі надії та любові.
Книга містить вісім тематичних розділів проповідей, розділ статей та послань з нагоди вагомих духовно-суспільних подій у житті Церкви та народу, а також – життєпис першого єпарха Тернопільщини та фотовкладку про життя і діяльність світлої пам’яті владики Михаїла Сабриги.
Книга «Зерна віри» дещиця великого спадку світлої пам’яті владики Михаїла Сабриги. Спадку, яким преосвященний Михаїл обдаровував усіх – священиків, семінаристів, духовних осіб, вірних, які з трепетом серця слухали його науки під час архиєрейських Богослужінь, прощ, урочистостей. Минув сьомий рік, як владики немає серед нас. Усім бракує його теплої посмішки, доброго слова, батьківського напуття. Багато з нас пригадує, як поспішали до катедрального храму в Тернополі, аби почути його науку, що проникала у найпотаємніші куточки єства, спонукала до каяття, навернення на добру дорогу праведного життя.
Боже Провидіння, незалежно від нашої волі, встановило межу, поза «яку не перейдемо». Це — межа смерті, що є початком вічності. До цього прямує кожна людина, неодноразово наголошував владика Михаїл, і тому завжди мусимо бути готовими стати перед справедливим Божим судом. До цієї миті владика Михаїл готувався. Однак, очевидно, він дбав і про тих, що мандруватимуть «долиною горя та сліз». Як кожен пастир Христового стада, як люблячий батько своїх дітей, він не збирав матеріальних скарбів, але постійно молився і працював над поширенням Христового Євангелія. Він, мов той Євангельський сіяч, у призначену пору вийшов сіяти на ріллю людських сердець, аби зійшли плоди християнських чеснот у стократ.
І хоч сьогодні владики фізично немає з нами, він залишив нам своє слово. Сотні рукописів наук, послань, статей — це той неоціненний духовний спадок, яким маємо пишатися, дорожити, шанувати і ширити.
Праця з архівом владики Михаїла, що тривала кілька років, є своєрідним продовженням його буття. Адже за кожним словом, прикладом, цитатою Святого Письма стоїть він – добрий та ревний Божий сіяч. Усе те, що він писав і ніс до людей, було суттю його життя. Жодне напуття, жодна думка не суперечили тому, як він жив, переносив несправедливі образи, як умів прощати і любити ближніх.
Він був людиною інтелігентною, ерудованою. Це підтверджують рукописи, які рясніють цитатами Святого Письма, висловами філософів, Отців Церкви, поетів і письменників.
Безумовно, окрім поданих у книжці проповідей є ще чимало рукописного матеріалу, над яким роками трудився світлої пам’яті владика Михаїл. Тому нехай праця причетних до видання книжки буде лептою на добру і вічну пам’ять про пастиря та сіяча зерен віри – владику Михаїла Сабригу.
повідомила Надія Шподарунок
Для довідки:
Майбутній єпископ Михаїл Сабрига народився 22 листопада 1940 року у с. Бортків Золочівського району Львівської області. Після закінчення школи і служби у війську у 1963 році вступив до новіціяту оо. Редемптористів у Львові і одночасно почав богословські студії у підпільній семінарії.
8 листопада 1971 року склав вічні монаші обіти.
24 лютого 1974 року отримав священичі свячення з рук митрополита Володимира Стернюка.
Його душпастирське служіння проходило в умовах постійних небезпек та переслідувань, однак Господь беріг отця Михаїла і готував до
особливого служіння.
11 жовтня 1986 року таємно відбулася єпископська хіротонія, яку здійснив митрополит Володимир Стернюк.
З виходом УГКЦ із підпілля владика Михаїл був єпископом-мічником Львівської архиєпархії.
Із січня 1990 року служив у Тернополі.
У 1992 році на Синоді Єпископів УГКЦ було ухвалено створити Тернопільську єпархію, а владику Михаїла призначили екзархом, у день
верховних апостолів Петра і Павла, Святіший Отець Іван-Павло ІІ затвердив рішення Синоду.
17 жовтня 1993 року відбулася інтронізація єпископа Тернопільської єпархії УГКЦ.
У 2000 році, в результаті реорганізації єпархіальних структур УГКЦТернопільську єпархію перейменовано у Тернопільсько-Зборівську.
29 червня 2006 року Божого Кир Михаїл Сабрига на 66 році життявідійшов до вічності. Похований у крипті на території Марійського духовного центру Зарваниця.
