Одній із найстарших церков УГКЦ Бережанського району (Тернопільщина) Перенесення мощей святого Миколая цього року виповнилося 300 років. Святкування за участю митрополита і архиєпископа Тернопільсько-Зборівського кир Василія Семенюка відбулися у с. Слов’ятин 25 травня.
Архиєрей очолив Божественну Літургію у каплиці парафіяльного подвір’я, оскільки церква не могла вмістити священиків, вірних парафії та гостей, які прибули на свято. Кир Василій високо оцінив працю парафіян та настоятеля храму о. Івана Соколовського, адже, готуючись до свята, було проведено капітальний ремонт храму, як зовні так і зсередини. «Своєю працею та жертовністю ви витягнули із забуття та відновили історичну та духовну пам’ятку нашої Церкви, щоб передати її в спадщину майбутнім поколінням», – сказав архиєпископ після Святої Літургії.
Під проводом о. Соколовського був замінений старий іконостас на новий. Священик розповідає, що попередній іконостас потребував реставрування: «Окремі ікони – втрачені, але половину вдалося відновити. Частину з них ми вже розмістили у новому іконостасі».
У ході ремонту, за словами о. Івана, не обійшлося й без цікавих знахідок. Над вхідними дверима була знайдена пам’ятна дата освячення церкви – 1 червня 1714 року. Її тодішні майстри вирізьбили на дубовій балці. У престолі виявили витесаний із каменя тайник для зберігання сакральних речей. Також у святилищі було віднайдено образ св. апостола Павла, який мальований у 1714 році та, на диво, не осипався під впливом часу.
Церква, як каже о. Іван Соколовський, є цікавою й з іншої точки зору. Після виходу УГКЦ з підпілля першим священиком, який у ній служив був о. Василь Івасюк, теперішній єпарх Коломийсько-Чернівецький. Душпастирював на цій парафії також о. Володимир Заболотний, нинішній синкел у справах мирян Бучацької єпархії.
прес-служба архиєпархії
Довідка (із книги о. Івана Соколовського)
Храм Перенесення мощей св. Миколая с. Слов’ятин, Бережанського деканату, Тернопільсько-Зборівської архиєпархії (1714-2014 рр.).
У південно-західній частині Бережанського району Тернопільської області знаходиться мальовниче село Слов’ятин. Перша письмова згадка про с. Слов’ятин датується 1467 року.
Про походження назви села Слов’ятин ходить чимало легенд. Одна із них подає, що назва села походить від слова «славен тин». Коли жителі поселення, яке ще було дуже маленьким не могли захоронити себе від нападів чужинців, то обгородили село посадженим тином з глоду, терену та шипшини. Коли насадження порозростались тоді утворили природній пліт, або як у народі називають тин. І кожен хто їхав чи проходив поз нього казав: «Славен тин». Пізніше це поселення так і назвали – Славентин, а згодом Слов’ятин.
Першу сьогодні збережену письмова згадка про церкву у с. Словятин подає реєстр церков консисторії Львівської єпархії упродовж 1680-1686 рр. Цей реєстр подає, що у с. Слов’ятин був храм Святого Миколая і парафія мала свого священика. Парафія с. Слов’ятин належала до Рогатинського намісництва Львівської єпархії, яке нараховувало 54 парафії.
Збереглися документи чотирьох візитацій парафії с. Слов’ятин Львівської єпархії протягом XVIII століття. Це візитація парафії с. Словятин Завалівського намісництва 1732-1733 рр.; візитація 1741 р.; візитація 16 грудня 1754 р. та візитація парафії 9 липня 1760 р. с. Слов’ятин, яка в тому часі вже належала до Дунаївського намісництва.
Саме із них ми довідуємося про побудову, посвячення та первісний опис цього храму Святого Миколая три століття тому.
Також під час реставраційних робіт у храмі на протязі 2013-2014 рр. над дверми храму було виявлено напис з точкою датою його освячення.
З цих збережених пам’яток дізнаємося, що у с. Слов’ятин церква Святого Миколая збудована за пароха о. Миколая Левицького. Збудована за кошти громади. Посвячена 1 червня 1714 р. з благословення єпископа Львівського Владики Варлаама Шептицького о. Іваном Рудзінським деканом Рогатинським.
Храм невеликий, дерев’яний на кам’яному фундаменті, з дубового дерева. Церква з трьома верхами покрита ґонтами.
Церква у с. Слов’ятин є твором майстрів галицької школи дерев’яного зодчества. Західня частина фасаду більш пізнішої добудови. Церква трьохзрубна, з двома верхами над нефом та абсидою (квадратні у плані, бабинець — прямокутний, його довша сторона зорієнтована поперек поздовжньої осі церкви). Освітлєються верхніми та нижніми вікнами нефа.
Протягом XIX століття у відновленій Галицькій митрополії церква с. Слов’ятин належала до Завалівського деканату, а з 1843 р. по 1906 р. до Рогатинського деканату Львівської Архиєпархії УГКЦ.
Грамотою від 7 грудня 1873 р. за сприяння Кир Йосифа Сембратовича Митрополита Галицького папою римським Пієм ІХ для храму Св. Миколая в с. Слов’ятин наданий відпуст в честь Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня).
У 1879 р. з канонічну візитацією парафії у с. Слов’ятин провів Митрополит Галицький Йосиф Сембратович (18 травня 1870 р. – 11 листопада 1882 р.), який візитував парафії Рогатинського деканату.
Церква Святого Миколая с. Слов’ятин 115 років з 1815 р. до листопада 1930 р. належало до однієї парафії разом з с. Шумляни Підгаєцького р-ну Тернопільської обл. З 1930 р. до 1946 р. складало окрему парафію УГКЦ зі своїм душпастирем.
Парафія УГКЦ с. Слов’ятин з 1907 р. по 1944 р. належало до Підгаєцького деканату Галицького протопресвітеріату Львівської архиєпархії УГКЦ.
У вільній Українській державі церква Св. Миколая с. Слов’ятин стала знову діючою в лоні Української Греко-Католицької Церкви.
У 1990 р. відновив громаду УГКЦ о. Василь Івасюк сьогодні єпископ Коломийсько-Чернівецький УГКЦ.
У 1991-1993 рр. храм св. Миколая та парафія УГКЦ с. Слов’ятин належала до Бережанського деканату Львівської архиєпархії УГКЦ.
З 1993 р. по 2000 р. храм Св. Миколая та парафія УГКЦ с. Слов’ятин належала до Бережанського деканату Зборівської єпархії УГКЦ.
У 1993 році храм Св. Миколая с. Слов’ятин з пастирським візитом парафію відвідав Владика Михаїл Колтун Єпарх Зборівський УГКЦ.
У 2000-2011 рр. храм Св. Миколая та парафія УГКЦ с. Слов’ятин належала до Бережанського деканату Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ.
З 22 грудня 2011 р. до Бережанського деканату Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії та Тернопільсько-Зборівської Митрополії УГКЦ.
На протязі 300-років у цьому храмі молилися та душпастирювали 35 священиків.
На території церковного подвір’я, перезахоронині січові стрільці та воїни УПА, збудована каплиця Покрови Пресвятої Богородиці освячена 22 травня 2010 р.
