7 вересня Україна і світ відзначили тридцяту річницю від Дня смерті Патріарха Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. Це унікальна постать в історії церкви. Особиста доля Патріарха, його переживання всіх періодів історії, наукові праці – це історія цілої церкви і держави.
Тридцяті роковини від Дня смерті Патріарха Йосифа Сліпого відзначили у Його рідному селі – Заздрість Теребовлянського району. Все розпочалось з Архиєрейської Святої Літургії, яку очолив Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Кир Василій Семенюк. На Літургії молилися за мир в Україні, за усіх тих, хто загинув на Сході. Владика Василій Семенюк закликав усіх посилено молитися.
– Хто може і бажано як Синод наш вирішив – вервицю. Хто не може, то моліться коротко, але щиро, так щиро, щоб Бог, за заступництвом Пресвятої Богородиці, вислухав нас і послав нам той мир і спокій, – порадив Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Кір Василій Семенюк.
{youtube}VlhCCxH6sj0{/youtube}
Після Літургії люди процесією вирушили до гробівця Сліпих. Біля могили батьків Патріарха Йосифа відправили панахиду. Далі співаючи патріотичних пісень пішли до садиби Йосифа Сліпого. Приїхали вшанувати пам’ять Патріарха з Києва, Львова, Харкова, Кам’янець-Подільського, Одеси. Для кожного Йосиф Сліпий є прикладом до наслідування.
– Мені дуже близьке його життя, бо я також ріс у цьому селі, був звичайним хлопцем, який бігав по цій землі босими ногами. Прикро, що я не знав про Нього в молоді роки, бо коли я жив тут, такий був час, що нам не дуже розповідали про Йосифа Сліпого. І дивно, що я в такому віці тільки взнав про цю постать, про цю особу, про те що я його земляк, а потім ще взнав, що мій дідусь дружив з ним. Вони були однолітки, – говорить уродженець села Заздрість, зараз живе в Києві Богдан Тернопільський.
Приїхали в Заздрість і за кордону, зокрема представники релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» із США. Відбулася десята ювілейна піша проща до Зарваниці, яку назвали Слідами Патріарха Йосифа.
– Це люди, які приїжджають з Києва під проводом священика з Аскольдової могили і пішки йдуть від Заздрості до Зарваниці. Так як колись маленьким мама Патріарха несла його на руках, коли він був дуже хворим. Вона для себе застановила, що вона сама пішки дійде від Заздрості до Зарваниці і попросить про оздоровлення. Ну і ми знаємо, що справді це здійснилося, це прохання було виконане, – каже прес-секретар представництва в Україні релігійного Товариства українців католиків Свята Софія /США/ Люда Бублик.
Як кільканадцять років тому Господь зцілив ще маленького і дуже хворого Йосифа Сліпого, так і тепер відбуваються чуда з тими людьми, які йдуть шляхами Патріарха із Заздрості до Зарваниці, каже учасник прощі Богдан Тернопільський.
– За цих десять років дуже багато зцілень відбулося тих людей, які ходять з нами. Ця дорога має такий великий дар. Дуже багато молодих людей, які не мають дітей йдуть з нами в цю прощу. І в нас дуже багато є таких дітей, які за цей час, за цих десять років, народилися після молитви на цій хресній дорозі, – розказує Богдан Тернопільський.
Вже доброю традицією йти слідами Патріарха Йосифа із Заздрості у Зарваницю стало для дівчаток з колегіуму-інтернату «Знамення». Роблять це двічі – на початку і в кінці навчального року.
– Йдучи ми молилися за мир і волю в Україні. Щоб Україна стала мирною і вільною. Молимось до Патріарха Йосифа, щоб він також там на небі молився за мир в Україні.
Помер Йосиф Сліпий 7 вересня 1984 року. В архівах Ватикану збереглася унікальна фотографія, де папа Іван Павло ІІ під час молитви над тілом Патріарха цілує йому руку. Це був унікальний і напевно єдиний у історії такий випадок. Йосиф Сліпий залишив свій батьківський і пасторський заповіт, де серед іншого закликав не зневіритися.
– Це що відбувається в Україні, ця війна, це не є просто війна, це боротьба між добром і злом. Тому не зважаючи на всі різні обставини нам треба не зневірюватися і великого бажати – саме так заповітував Йосиф Сліпий. Дивитися на Його постать. На постать мучеників. Він пройшов 18 років каторги, Сибіру, він повернувся і я думаю, що найбільшою Його мукою було те, що Він не міг повернутися на рідну землю. Бо Йому заборонили появлятися в Україні, – каже голова Товариства Святої Софії в Римі отець Марко-Ярослав Семеген.
світлини від прес-служби товариства “Свята Софія”
