9 жовтня на парафії святої першомучениці Теклі, що знаходиться на території міської лікарні №2 з нагоди храмового празника відбулася святкова Божествена Літургія. Перед початком Літургії ректор Тернопільської вищої духовної семінарії о. Іван Римар освятив авторські ікони відомого на Тернопільщині художника Ігора Зелінка, які прикрашають не один храм в Україні.
У вітальному слові до пароха та вірних о. Іван зазначив, що «храм на території лікарні є дуже потрібний, адже люди, яким Господь тимчасово допускає різного роду терпіння, мають можливість не лише оздоровити своє тіло, а й душу!». По завершені Літургії було освячено воду та всі парафіяни і гості зробили процесійний обхід навколо храму.
Напередодні храмового свята вірні парафії та пацієнти лікарні мали можливість ще раз розважити над темою Ювілейного року, який вже майже завершується, «Будьте Милосердні як Отець Ваш Милосердний». Реколекційні науки протягом трьох днів виголошував о.-др Віталій Козак.
У перший день реколекцій усі присутні на Літургії мали змогу заглибитись над розважанням про Ісуса Христа, Який є обличчям милосердя Отця. «Отець, «багатий милосердям» (Еф 2, 4), коли об’явив Мойсеєві своє ім’я: «Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, вірний» (Вих 34, 6), — вчинив так, що людина могла безперервно пізнавати Його божественну природу в різні способи та в численних моментах історії. У «повноту часів» (Гал 4, 4), коли все було готове згідно з Його планом спасіння, Він зіслав свого Сина, народженого з Діви Марії, аби остаточним чином об’явити нам свою любов. Хто бачить Сина, той бачить і Отця (Йн 14, 9). Ісус із Назарету своїми словами, жестами та цілою своєю особою об’явив нам милосердя Бога», – сказав о. Віталій.
У наступні дні отець–реколектант ділився думками щодо Милосердя Бога по відношенню до людей, яке «не становить якоїсь абстрактної ідеї, воно — конкретний факт, завдяки якому Він об’являє свою батьківську і материнську любов, яка випливає із Його нутра і звертається до сина. Це воістину той випадок, коли можна говорити про любов, що випливає з нутра. Вона походить із нутра як глибоке почуття, природне, акт ніжності та співчуття, відпущення і прощення.» І накінець наук, на основі притчі «Про милосердного самарянина», отець Віталій наголосив, як важливо бути небайдужим, а все ж таки проявляти це милосердя ближньому.
прес-служба архиєпархії