Вже вдесяте українські захисники зустрічають Різдво в холодних окопах на східних рубежах України. Донеччина, Луганщина, Харківщина, Запоріжжя і Херсонщина нині в руїнах, ранах, крові, стражданнях і, на жаль, безцінній жертві героїв «На щиті». Та, попри це, Господь разом із ними. Він Україну не залишив, а одягнув камуфляж і несе службу й отримує поранення. Христос навчав: якою тяжкою не була б дорога, Він завжди буде поруч. Сьогодні наші військовослужбовці теж несуть тяжкий хрест оборони України від окупанта, тому їм вкрай важлива підтримка. Саме з такою місією в Різдвяний період українських захисників відвідали групи капеланів та волонтерів, очолювані єпископами-помічниками Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Володимиром Фірманом і Теодором Мартинюком.
«З нами Бог, розумійте, народи…» багатоголоссям лунало над Донеччиною та Харківщиною, куди з молитвою, допомогою матеріальною та духовною завітали капелани – боголюбивий Володимир Фірман, отці Володимир Топоровський і Тарас Винницький, волонтери Микола Люшняк та Володимир Містерман. Окрім продуктів харчування, необхідних для військових речей, вони передали нашим захисникам три автомобілі. Транспортні засоби були придбані коштом єпископа-помічника Володимира Фірмана та старанням о. Романа Дутчака. Благодійну справу підтримали також Вікторія Прокопченко, засновниця онлайн та офлайн школи англійської мови, і Настя Лісовська, засновниця квіткового магазину «Спаркл».
Та найважливішою складовою поїздки була духовна атмосфера. Під час богослужінь, духовних розмов, колядок дух українського Різдва могутньою життєдайною енергією наповнював воєнну дійсність та вселяв надію, що з Богом наша перемога.
ТІ, ЩО В ХРИСТА ХРЕСТИЛИСЯ, У ХРИСТА ЗОДЯГНУЛИСЯ
Животворящою силою освяченої Йорданської води, молитвою і духовною підтримкою ознаменована духовна поїздка боголюбивого Теодора Мартинюка, отця Януарія Твердуна та брата-семінариста Дмитра Телев’яка. Духовні отці відвідали прифронтову Донеччину, зокрема багатостраждальний Покровськ, який у той час зазнав ворожої ракетної атаки. Однак українців, місцеву греко-католицьку громаду, яку очолює отець Сергій Паламарчук (душпастир невтомно працює в пункті незламності, що розміщений безпосередньо при храмі, займається соціальною роботою, зокрема докладає зусилля, аби парафіяни, чиї помешкання зазнають ушкоджень, якомога швидше отримували необхідну допомогу), не здолати, бо в обороні моральних і духовних цінностей українського народу стоять наші захисники. Саме для них владика Теодор разом з отцями готували кутю (зварили її понад 150 літрів) та роздали під час відвідин різних локацій. Цей жест став символом вдячності, єдності і підтримки усіх вірних Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. Безцінними для військових, які численно (понад двісті осіб) відвідували богослужіння, були прийняття святих тайн Покаяння та Євхаристії, духовні бесіди. Для одного з підрозділів капелани передали прапор з відтвореною шопкою від молоді парафії Загір’я, а також ліки, продукти і солодощі.
Особливою подією було ознаменоване життя парафії Святого Юрія Побідоносця у Покровську. Адже в день після Богоявлення владика Теодор Мартинюк уділив святу тайну Хрещення немовлятку та п’ятьом діткам місцевої родини.
Про цю неординарну подію повідомляють представники цивільно-військового співробітництва: «7 січня у греко-католицькій церкві Святого Юрія Побідоносця відбулася велична і радісна подія. Для найменших українців, саме для багатодітної родини, яка виховує шестеро дітей і проживає у прифронтовому Покровську, владика Теодор з Тернопільщини здійснив релігійний обряд – священне таїнство Хрещення. Цей захід відбувся у присутності військового капелана Януарія та священника отця Сергія.
Після проведення хрещення, офіцери групи ЦВС ОТУ «Донецьк» привітали діточок з їхнім першим священним таїнством – Хрещенням і передали їм різдвяні подарунки від волонтерів. Адже в ці важкі часи війни, коли дитячі серця наповнені переживаннями, особливо важливо дарувати їм тепло і надію на краще. І цей великий святковий захід залишиться в їхніх спогадах на все життя.
А нам, захисникам та захисницям, слід пам’ятати, що для кожного з нас це війна за існування; за існування добра, і тільки разом ми вистоїмо, тільки разом ми переможемо».
Надія Шподарунок
