У неділю, 6 липня, владика Теодор Мартинюк, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ, разом із єпископом-помічником Володимиром Фірманом здійснили душпастирський візит до парафії святого Архистратига Михаїла у місті Болонья (Італія).
Перед початком Божественної Літургії вірні радо привітали архиєреїв традиційним вітальним словом та піднесли квіти. Протопресвітер Флорентійсько-Болонського деканату, всечесніший отець Михайло Бойко, адміністратор парафії, звернувся до владик із проханням про благословення для громади. Свята Літургія була звершена у співслужінні з отцем Андреа Каньято (Don Andrea Caniato) – священником Болонської архиєпархії, відповідальним за душпастирство мігрантів.
У своїй проповіді владика Теодор зосередився на євангельському уривку про римського сотника, що звернувся до Ісуса з проханням зцілити його тяжко хворого слугу: “Цей сотник – не такий, як інші. Він, воїн язичницької армії, вступає в діалог з Ісусом. У ньому є співчуття, милосердя й віра. Він каже: ‘Господи, я не достойний, щоб Ти ввійшов під мій дах’ – і тим самим визнає себе грішним, але щиро вірить у Божу силу“.
Владика підкреслив, що цей приклад є свідченням глибокої віри людини, яка не намагається виправдати себе, а стає у правді перед Богом. “Ісус дивується вірою сотника: ‘Навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри’. Це віра, яка виростає з покаяння, з усвідомлення своїх гріхів і недостойності. Така віра спасає – і не лише того, хто її має, а й того, за кого моляться“, – сказав владика.
Проповідник також навів приклад сучасного українського воїна, який, перебуваючи в полоні, захистив натільний хрест, відмовившись зірвати його на вимогу ворога: “Ти можеш мене вбити, але хрест я не зніму“, – сказав цей воїн. Як зазначив владика, це є прикладом глибокої віри, що не боїться страждання, а твердо тримається Бога.
Після завершення Літургії владики помолилися перед копією Зарваницької ікони Богородиці та уділили всім присутнім благословення з нагоди Ювілейного року. Особливе місце у молитвах архиєреїв зайняли прохання за мир в Україні, за воїнів, полонених, поранених, усіх, хто постраждав у війні. Також згадали родини військовослужбовців, матерів, дружин, дітей, які несуть свій хрест у часі війни.
Владика Теодор підкреслив, що місія архиєреїв УГКЦ в Італії – це не лише служіння на парафіях, а й духовна підтримка розсіяного українського народу: “Ми єднаємося з усім українським народом у молитві по всьому світу. Ми привезли вам благословення з України та просимо Господа, щоб Він зцілив нас, наших ближніх і всю нашу землю. А справжня віра – це завжди віра покаяння“.
пресслужба архиєпархії
повідомив о. Михайло Бойко
