2 липня у межах робочих засідань Синоду Єпископів УГКЦ, які проходять в Українській папській колегії Святого Йосафата у м. Римі, владика Теодор Мартинюк, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський, розповів про активну участь Української Греко-Католицької Церкви у Синодальному шляху Католицької Церкви.
Під час Другої сесії XVI Звичайної Генеральної асамблеї Синоду Єпископів «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь, місія», яка відбувалася у жовтні 2024 року, учасники опублікували Заключний документ. Цим своїм зверненням вони запросили усі церковні структури та кожну Церкву свого права до участі у третьому етапі. Цим третім етапом є імплементація запропонованих Синодом Єпископів напрямних у своєму служінні і діяльності.
За словами єпископа Теодора Мартинюка, процес імплементації напрямних в Українській Греко-Католицькій Церкві відбувається на чотирьох рівнях:
- Рівень Вселенської Церкви;
- Всецерковний рівень УГКЦ;
- Єпархіальний рівень;
- Парафіяльний рівень.
Для кожного з цих рівнів Заключний документ надає конкретні рекомендації, які будуть ще більше конкретизовані Допоміжним документом для фази імплементації. Його вихід Секретаріат Синоду Єпископів анонсує на 7 липня.
Серед представлених перед Церквою рекомендацій і завдань йдеться зокрема: про обмін дарами між Церквами свого права та співпрацю з Католицькою Церквом загалом та Римською курією зокрема, про пошук нових підходів у збереженні зв’язків матірної Церкви з вірними на поселеннях, про роль єпископа та його батьківське служіння, про потребу опрацювання можливостей ширшої участі мирян в служінні Церкві, про оновлення стосунків між духовенством, богопосвяченими особами, вірними та навколишнім світом, про усвідомлення християнської спільноти як гостинного дому, таїнства зустрічі і спасіння, школи сопричастя для всіх Божих синів і дочок.
Увесь же процес Синодального шляху повинен привести вірних і духовенство до чергової Загальної асамблеї Синоду Єпископів Католицької Церкви, яка відбудеться у жовтні 2028 року, та реалізації у Вселенській Церкві її синодальної природи через розпізнання, слухання та співвідповідальність.
Додамо, що Синодальний шлях Католицької Церкви — це ініціатива, започаткована папою Франциском у жовтні 2021 року. Ще задовго до цього у 2015 році, з нагоди відзначення 50-ої річниці встановлення Синоду Єпископів Католицької Церкви, він наголосив на потребі «синодальної Церкви, відкритої до слухання». Він підкреслив, що «синодальний шлях є тим шляхом, якого Бог очікує від Церкви третього тисячоліття».
Сам процес розпочався на місцевому рівні у дієцезіях та єпархіях, де збиралися вірні і духовенство — представники парафіяльних спільнот для обговорення та подачі своїх пропозицій. Ці пропозиції були узагальнені на національному та континентальному рівнях. Відтак результати цих консультацій стали основою для обговорень на двох сесіях Синоду Єпископів у Римі. Перша сесія Синоду відбулася упродовж 4–29 жовтня 2023 року, а наступна — у жовтні 2024 року.
На відміну від попередніх Синодів Єпископів, які зазвичай збирали лише єпископів для обговорення стану душпастирства та викликів перед Церквою, цей Синодальний шлях був позначений набагато ширшим процесом задля залучення усього Божого народу.
Українська Греко-Католицька Церква, будучи найбільшою Східною Католицькою Церквою, бере активну участь у цьому процесі. Владика Теодор Мартинюк під час Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року зазначав, що УГКЦ «увійшла вже готовою на синодальний шлях Вселенської Церкви», оскільки має багатий досвід синодальності через Патріарші Собори. У цих Соборах беруть участь не тільки єпископи та священники, а й миряни, що відповідає духу Синодального шляху.
Делегації УГКЦ, зокрема Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, владика Богдан Дзюрах та владика Теодор Мартинюк, брали участь у першій та другій сесіях XVI Звичайної Генеральної асамблеї Синоду Єпископів у Римі.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
